«Денацифікація» — це брехня

Про що цей міф?

24 лютого 2022 року Путін оголосив про початок «спеціальної військової операції», однією з офіційних цілей якої є «денацифікація» України. Російська пропаганда систематично зображує Україну як державу, де панують нацисти, а українців — як «фашистів», яких потрібно «визволити».

Цей наратив є абсурдним з фактологічного погляду та є класичним прикладом використання пропаганди для виправдання агресивної війни.

Факти, що спростовують міф

Президент-єврей

Володимир Зеленський — шостий Президент України, обраний у 2019 році з результатом 73,22% голосів у другому турі. Зеленський:

• Єврейського походження — його рідна мова — російська, а дідусь воював проти нацистів у Другій світовій війні
• Троє братів його діда загинули під час Голокосту
• Обраний демократичним шляхом на вільних виборах, визнаних міжнародними спостерігачами

Якби в Україні справді «панували нацисти», вони навряд чи обрали б президентом єврея з 73% підтримки.

Ультраправі на виборах

Результати ультраправих партій на парламентських виборах в Україні:

Рік	Партія	Результат
2012	«Свобода»	10,44% (історичний максимум)
2014	«Свобода»	4,71% (не подолала бар’єр)
2014	«Правий сектор»	1,80%
2019	Об’єднання ультраправих	2,15%

2,15% — це результат об’єднаного списку всіх ультраправих сил на виборах 2019 року. Для порівняння:

• Франція: Марін Ле Пен — 41,45% у другому турі президентських виборів (2022)
• Італія: Fratelli d’Italia — 26% на виборах 2022 року
• Швеція: Шведські демократи — 20,5% (2022)
• Австрія: FPÖ — 29% (2024)
• Німеччина: AfD — 20,8% (2025)

В Україні ультраправі мають найнижчу підтримку серед усіх великих європейських країн. Жодна ультраправа партія не представлена у Верховній Раді поточного скликання.

Рейтинги демократії

Міжнародні організації оцінюють Україну як частково вільну демократію:

• Freedom House (2022): Україна — «Partly Free» з оцінкою 61/100 (Росія — «Not Free», 19/100)
• Economist Intelligence Unit (2021): Україна — «гібридний режим» з оцінкою 5,57 (Росія — «авторитарний режим», 3,24)
• Reporters Without Borders (2021): Україна — 97 місце (Росія — 150 місце)

Україна далека від ідеальної демократії, але вона значно вільніша за Росію за всіма міжнародними рейтингами.

Полк «Азов»: контекст

Одним із головних аргументів Кремля є існування полку «Азов», заснованого у 2014 році з участю добровольців правих поглядів. Що замовчує пропаганда:

Еволюція «Азову»

1. 2014 — створений як добровольчий батальйон для захисту Маріуполя від російських окупантів. Серед засновників дійсно були люди з ультраправими поглядами
2. 2015 — інтегрований у Національну гвардію України (підпорядкований МВС)
3. 2015–2022 — пройшов через систематичну деполітизацію: військові з екстремістськими поглядами відсіювалися, командування замінене кадровими офіцерами
4. До 2022 року «Азов» налічував 900–2 500 осіб — менше 1% Збройних Сил України

Контекст: ультраправі у Росії

Росія, яка заявляє про «денацифікацію» України, сама:

• Фінансує ультраправі рухи по всій Європі (дослідження Антона Шеховцова «Russia and the Western Far Right», 2018)
• Використовувала нацистських найманців «групи Вагнера» — засновник Дмітрій Уткін мав нацистські татуювання та використовував позивний на честь улюбленого композитора Гітлера
• Мала у себе значну кількість ультраправих організацій (Русское национальное единство, Русский образ та ін.)
• Застосовує Z-символіку, яка стала фашистським символом XXI століття

Що таке «нацизм» для Кремля?

Аналіз використання слова «нацизм» у російській пропаганді показує, що воно не має нічого спільного з реальним нацизмом:

Для Кремля «нацист» = будь-хто, хто:

• Підтримує незалежність України від Росії
• Розмовляє українською мовою
• Прагне інтеграції з Європою та НАТО
• Не вважає себе частиною «русского мира»

Тобто «нацистом», за логікою Кремля, є кожен свідомий українець. Це класична тактика дегуманізації ворога, яка, іронічно, є типовою для фашистських режимів.

Справжній нацизм: дзеркало для Росії

Дії Росії в Україні відповідають критеріям, які зазвичай асоціюються з фашизмом:

1. Культ вождя — Путін при владі з 2000 року, фактично довічне правління
2. Агресивний імперський експансіонізм — Грузія (2008), Крим (2014), Донбас (2014–), повномасштабне вторгнення (2022–)
3. Мілітаризм — «Z»-символіка, культ «спеціальної операції», мілітаристська пропаганда в школах
4. Придушення інакодумства — закриття незалежних ЗМІ, переслідування опозиції (Навальний, Кара-Мурза)
5. Ідеологія «особливого шляху» — «русский мир» як месіанська ідеологія
6. Геноцидна риторика — систематична дегуманізація українців

Як зазначив Тімоті Снайдер: «Росія є фашистською державою, яка називає свою жертву фашистською — це класичний прийом проєкції».

Висновок

«Денацифікація» — це не боротьба з нацизмом. Це пропагандистський привід для знищення української державності та ідентичності. Росія воює не проти «нацистів», а проти самого факту існування незалежної України.