Голодомор — це геноцид
Брехня
Голод 1932–1933 років був загальносоюзною трагедією, а не цілеспрямованим знищенням українців
Факти
Голодомор був штучно організованим голодом, спрямованим саме проти українського народу. Визнаний геноцидом понад 30 країнами
Про що цей міф?
Російська пропаганда систематично намагається применшити або заперечити геноцидний характер Голодомору, зводячи його до «загальносоюзного голоду», від якого нібито постраждали всі народи СРСР однаковою мірою. Це робиться для того, щоб зняти з Москви відповідальність за цілеспрямоване знищення мільйонів українців.
Факти, що доводять цілеспрямований характер
Закон про «п’ять колосків»
7 серпня 1932 року було прийнято постанову ЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації», відому як «закон про п’ять колосків». За крадіжку навіть кількох колосків з колгоспного поля загрожував розстріл або 10 років таборів. Цей закон особливо жорстоко застосовувався саме в Україні.
«Чорні дошки»
Цілі села в Україні заносилися на «чорні дошки» — їм припиняли постачання будь-яких товарів, забирали все зерно та продовольство. Ця практика була масштабно застосована в Україні та на Кубані (де проживало значне українське населення).
Заборона виїзду
22 січня 1933 року ЦК ВКП(б) та РНК СРСР видали директиву, яка забороняла селянам України та Кубані виїжджати за межі своїх регіонів. Це рішення не поширювалося на інші регіони СРСР, що доводить цілеспрямований характер голоду проти українців.
Конфіскація всього продовольства
В Україні у селян забирали не лише зерно, а й усі продукти — м’ясо, овочі, консервації. Спеціальні бригади обшукували хати та забирали будь-яке їстівне. Така тотальна конфіскація не проводилася в інших регіонах СРСР у такому масштабі.
Що кажуть дослідники?
Рафаель Лемкін (автор терміну «геноцид»)
Сам Рафаель Лемкін, який ввів поняття «геноцид» у міжнародне право, у 1953 році написав працю «Soviet Genocide in the Ukraine», де прямо кваліфікував Голодомор як геноцид українського народу. Лемкін вказав на чотири складові цього геноциду: знищення української інтелігенції, ліквідацію Української автокефальної церкви, голод селянства та заселення України неукраїнським населенням.
Роберт Конквест
Британський історик Роберт Конквест у книзі «The Harvest of Sorrow» (1986) одним із перших у західній історіографії систематично дослідив Голодомор і дійшов висновку про його штучний і цілеспрямований характер. Конквест оцінив кількість жертв у 5–7 мільйонів осіб.
Енн Епплбаум
Лауреатка Пулітцерівської премії Енн Епплбаум у книзі «Red Famine: Stalin’s War on Ukraine» (2017) на основі новорозсекречених радянських архівів довела, що голод був свідомою політикою Сталіна, спрямованою на знищення українського селянства як основи національної ідентичності.
Міжнародне визнання
- Понад 30 країн визнали Голодомор геноцидом українського народу
- Європейський парламент (2008) визнав Голодомор злочином проти українського народу
- Спільна заява 25 країн в ООН (2003) визнала Голодомор національною трагедією українського народу
- Кількість жертв оцінюється в 3,5–7,5 мільйонів осіб
Чому Росія заперечує?
Визнання Голодомору геноцидом означає визнання того, що радянський режим (спадкоємцем якого вважає себе сучасна Росія) здійснив цілеспрямоване знищення мільйонів людей за національною ознакою. Це руйнує міф про «дружбу народів» та «братерство», якими Росія виправдовує своє втручання у справи України.
Джерела
- Conquest R. «The Harvest of Sorrow: Soviet Collectivization and the Terror-Famine» (1986) — Oxford University Press
- Applebaum A. «Red Famine: Stalin's War on Ukraine» (2017) — Doubleday
- Кульчицький С.В. «Голодомор 1932–1933 рр. як геноцид: труднощі усвідомлення» (2008) — Наш час
- Lemkin R. «Soviet Genocide in the Ukraine» (1953) — Journal of International Criminal Justice
- UN General Assembly «Joint Statement on the Great Famine of 1932–1933 in Ukraine (Holodomor)» (2003)