Росія не «захищає» російськомовних в Україні

Період: Сучасність Опубліковано: 15 січня 2026 р.
×

Брехня

В Україні переслідують російськомовних, забороняють російську мову, тому Росія змушена їх захищати військовою силою

Факти

Мільйони українців вільно розмовляють російською. Мер Маріуполя звертався до городян російською. Росія «захищає» російськомовних, вбиваючи їх ракетами

Про що цей міф?

Один із ключових наративів Кремля: в Україні нібито «забороняють» російську мову, переслідують російськомовних і проводять «етнічні чистки». Це нібито дає Росії право «захистити» їх — бомбами, ракетами та окупацією.

Цей міф є цинічною брехнею, яка легко спростовується фактами.

Мер Маріуполя: звернення російською

Один із найпромовистіших прикладів — Вадим Бойченко, мер Маріуполя. Коли Росія почала облогу Маріуполя у лютому 2022 року, мер записав екстрене звернення до мешканців міста російською мовою — тому що саме російська була основною побутовою мовою більшості маріупольців.

Жоден український чиновник не заборонив йому це робити. Жодних санкцій за це не було. Це нормальна практика в Україні.

А потім Росія знищила Маріуполь — місто, де більшість населення розмовляла російською. «Захист» виявився масовим убивством тих, кого нібито захищали.

Маріуполь: цифри «захисту»

  • Понад 20 000 цивільних загиблих (за оцінками влади міста)
  • 90% житлового фонду зруйновано
  • Переважна більшість загиблих — російськомовні
  • Знищено пологовий будинок, театр (з написом «ДІТИ»), школи, лікарні

Мовна ситуація в Україні до 2022 року

Факти

За даними соціологічних опитувань (КМІС, 2021):

  • 30% населення вважали рідною мовою російську
  • Понад 40% вдома розмовляли переважно або виключно російською
  • У Києві — близько 50% населення використовували російську як основну побутову мову
  • У Харкові, Одесі, Дніпрі — російська переважала в побуті

Що це означало на практиці?

  • Телебачення: десятки російськомовних каналів, шоу, серіалів
  • Інтернет: найпопулярніші українські блогери часто вели контент російською
  • Кіно: більшість кінотеатрів показували фільми російською
  • Книжки: російськомовна література вільно продавалася
  • Освіта: існували російськомовні школи та університети
  • Повсякденне життя: ніхто нікого не переслідував за мову спілкування

Україна була однією з найбілінгвальніших країн Європи. Більшість українців вільно перемикалися між українською та російською залежно від ситуації — явище, відоме як «суржик» або ситуативна двомовність.

Закон про мову 2019

Що насправді написано в законі

Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (2019) встановив:

  1. Українська — єдина державна мова (як у Франції — французька, в Німеччині — німецька)
  2. Сфери застосування державної мови: державне управління, освіта, медіа, сфера обслуговування
  3. Приватне спілкування НЕ регулюється — розмовляйте вдома, з друзями, на вулиці будь-якою мовою
  4. Мови меншин захищені — для кримських татар, угорців, румунів, поляків та інших

Що НЕ забороняє закон

  • ❌ НЕ забороняє розмовляти російською на вулиці, вдома, з друзями
  • ❌ НЕ передбачає покарання за використання російської у побуті
  • ❌ НЕ забороняє російськомовну літературу (крім імпортованої з РФ після 2022)
  • ❌ НЕ зобов’язує громадян знати українську мову

Венеційська комісія

Венеційська комісія Ради Європи оцінила закон про мову 2019 року і зазначила:

  • Закон в цілому відповідає європейським стандартам
  • Рекомендовано посилити захист мов меншин (угорської, румунської) — не російської
  • Жодних порушень прав людини не виявлено

Порівняння з іншими країнами

КраїнаМовна політика«Утиснення»?
ФранціяТільки французька — державна. Закон Тубон забороняє іноземні слова в рекламіНі
ЛатвіяЛатиська — єдина державна. Іспит з мови для громадянства. 25% населення — російськомовніНі
ЕстоніяЕстонська — єдина державна. Іспит з мови для громадянстваНі
РосіяРосійська — єдина державна для 190+ народів. Мови меншин витісняютьсяНі?
УкраїнаУкраїнська — державна. Російська вільно використовується в побуті«Геноцид!!!»

У самій Росії мови десятків корінних народів (татарська, чеченська, бурятська, якутська) витісняються російською. У 2018 році Росія скасувала обов’язкове вивчення національних мов у республіках. Але це чомусь не є «утисненням».

Іронія «захисту»

Хто насправді постраждав

Після 2022 року:

Харків (переважно російськомовне місто):

  • Систематичні обстріли житлових кварталів
  • Тисячі загиблих цивільних
  • Знищення інфраструктури

Одеса (переважно російськомовне місто):

  • Ракетні удари по житлових будинках
  • Загиблі цивільні

Херсон (значна частина російськомовних):

  • Окупація, тортури, фільтрація
  • Після звільнення — систематичні обстріли через Дніпро

Донецьк та Луганськ:

  • Примусова мобілізація чоловіків — «захищених» відправляли на фронт як гарматне м’ясо
  • Тисячі «захищених» загинули, воюючи за Росію проти своєї волі

Зеленський — російськомовний

Президент Зеленський — рідна мова російська. Він виріс у Кривому Розі, навчався російською, робив шоу «Квартал 95» російською. Він почав активно використовувати українську лише після обрання президентом — за власним бажанням, а не під примусом.

Якби в Україні «утискували» російськомовних, Зеленський не зміг би стати комедійним зіркою, а потім президентом — з 73% голосів.

Мовний зсув після 2022

Після повномасштабного вторгнення мільйони українців добровільно перейшли з російської на українську. Це не «утиснення» — це свідомий вибір:

  • Люди не хочуть розмовляти мовою країни, яка їх бомбить
  • Перехід на українську став актом спротиву та ідентичності
  • За опитуваннями 2023: частка тих, хто вдома говорить українською, зросла з 44% до 60%+

Ніхто нікого не примушував. Росія сама зробила більше для популяризації української мови, ніж будь-який закон — просто тим, що напала на Україну.

Висновок

Росія «захищає» російськомовних, знищуючи міста, де вони живуть. Маріуполь, Харків, Одеса — переважно російськомовні міста, які Росія бомбить.

Це не «захист мови». Це привід для агресії, такий самий, як «захист судетських німців» у 1938 році.

Поділитись: X Facebook Telegram WhatsApp

Джерела

  1. Kulyk V. «Memory and Language: Different Dynamics in the Two Aspects of Identity Politics in Post-Euromaidan Ukraine» (2019) — Nationalities Papers
  2. Csernicskó I., Fedinec C. «Four Language Laws of Ukraine» (2016) — International Journal on Minority and Group Rights
  3. Venice Commission «Opinion on the Law on Supporting the Functioning of the Ukrainian Language as the State Language» (2019)
  4. Київський міжнародний інститут соціології «Мовна ситуація в Україні» (2023)
  5. OHCHR «Civilian casualties in Mariupol» (2022)

Пов'язані статті